• Розвиток хірургії

  • Загоєння ран

  • Загальне лікування
  • Виникнення хірургії відноситься до самих витоків людського суспільства.
    Почавши полювати, трудитися, чоловік зіткнувся з необхідністю
    заліковування ран, вилучення чужорідних тіл, зупинки кровотечі та інших
    хірургічних маніпуляцій. Хірургія - найдревніших медична спеціальність.
    У той же час вона вічно молода, тому що немислима без використання новітніх
    досягнень людської думки, прогресу науки і техніки.
    На головну   |   Виникнення асептики   |   Розвиток наркозу    |   Види збирання операційної   |   Стерилізація інструментів   |   Проблема СНІДу в хірургії

    Головна - Антибіотики - Принципи антибіотикотерапії

    Принципи антибіотикотерапії

    Сучасні принципи антибіотикотерапії

    В даний час існує таке поняття, як тактика (або алгоритм) антибактеріальної терапії хірургічних інфекцій. В основному це стосується так званої емпіричної терапії, тобто призначення антибіотиків, коли ще не висіяв штам мікроорганізмів і не визначена його чутливість. При етіотропної терапії вибір препарату визначається результатом мікробіологічного дослідження.

    При емпіричної терапії існують 2 принципи: принцип максимального спектру і принцип розумної достатності.

    1-й принцип дає високу ймовірність ефективності для хворого, але й високу ймовірність селекції резистентності.

    2-й принцип також володіє достатньою клінічною ефективністю, але меншою вірогідністю селекції резистентності. Вибір підходу індивідуальний і залежить від тяжкості стану пацієнта і вірулентності мікроба. Вельми важливо враховувати й економічну сторону питання (на антибіотики припадає приблизно 50% бюджету хірургічних відділень).

    При важких інфекціях за емпіричної терапії доцільно призначати або комбінацію антибіотиків першої черги (наприклад, напівсинтетичний пеніцилін - ампіцилін - і аміноглікозиди - гентаміцин) або проводити монотерапію антибіотиком другої черги (зазвичай це цефалоспорини 2-3 покоління, рідше - сучасні макроліди).

    Лише за особливо важкої інфекції та неефективності інших препаратів використовують антибіотики резерву фторхіноло-ни і карбопенеми. При емпіричної терапії необхідно враховувати місцеві (регіональні) особливості частоти розповсюдження мікроорганізмів і їх резистентності. Важливою обставиною є той факт, розвинулася чи інфекція в стаціонарі (нозокоміальна інфекція) або поза ним.

    У сучасній хірургії доведено високу ефективність так званої ступінчастою терапії - раннього переходу з парентерального введення антибіотиків на пероральні форми препаратів тієї ж групи, або близьких по спектру дії.

    антибіотикопрофілактика

    Ще недавно саме існування такого терміну було неможливим, тому що одним із принципів антибіотикотерапії була неприпустимість застосування антибіотиків у профілактичних цілях. Проте, зараз це питання переглянутий, і більше того, останнім часом йому надається особливе значення.

    Для профілактики післяопераційних ускладнень найбільш важливо створити бактерицидну концентрацію препарату в плазмі крові і зоні операції на момент виконання розрізу і протягом 1-3 діб після втручання (в залежності від виду операції за ступенем інфікованості).

    Тому антибіотики вводять з премедикації-їй або при початковому наркозі і продовжують вводити 1-3 дні. Такі короткі курси високоефективні й економічно вигідні. Препаратами вибору для антибіотикопрофілактики є цефалоспорини 2 і 3 покоління і такі препарати, як АУГМЕНТИН.



    На головну   |   Основні групи антибіотиків   |   Поняття про перев'язці    |   Техніка бинтування   |   Ознаки рани   |   Класичні типи загоєння рани